Що робити роботодавцю у разі смерті працівника під час воєнного стану

КЗпП не містить такої підстави припинення трудового договору, як смерть працівника. Тому в такому випадку припинення трудового договору провадиться на підставі норм трудового законодавства з урахуванням норм цивільного законодавства.

У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ та усі належні померлому працівникові грошові суми виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям.

Підставою для припинення трудових відносин з померлим працівником є належним чином оформлене свідоцтво про смерть або ж рішення суду. Без  документа припинити трудовий договір із таким працівником не вийде.

Документальне оформлення припинення трудових відносин з померлим працівником

Перший крок — вирішення питання про виключення померлого працівника з особового складу, а також про оформлення трудової книжки.

Після того, як свідоцтво про смерть від родичів буде передано роботодавцю, видаємо наказ (розпорядження) про виключення працівника зі списків працівників у зв’язку зі смертю. Копія свідоцтва про смерть додається до особової картки померлого працівника.

У випадку, відсутності свідоцтво про смерть, самостійно звертаємось до всіх органів, в яких могла відбуватися реєстрація смерті працівника: останнє місце реєстрації, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. У такому разі наказ (розпорядження) про припинення трудового договору з померлим працівником можна видати лише на підставі отриманої відповіді із зазначенням дати смерті.

Звертаємо увагу, що дата наказу (розпорядження) про виключення працівника зі списків працівників у зв’язку зі смертю та дата припинення трудового договору можуть не збігатися (див. лист Мінсоцполітики № 284/06/186-10 від 21.12.2010 р.).

Датою припинення трудового договору буде дата смерті працівника

Табелювання працівника продовжується, навіть якщо відомо, що працівник помер. Відповідальна особа за ведення табеля, щодня вносити до нього відповідні позначки причини відсутності працівника на роботі. Лише після видання наказу (розпорядження) про припинення трудових відносин у разі смерті працівника можна припинити щоденне його табелювання і скласти підсумковий табель.

У наказі про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю вказується кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей. Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону про відпустки у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористану ним щорічну основну відпустку, а також додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

Трудову книжку померлого працівника заповнюємо відповідно до Інструкції про трудові книжки. Зазначаємо:

— у графі 1 — номер запису по порядку;

— у графі 2 — дату звільнення;

— у графі 3 — «Роботу припинено у зв’язку зі смертю». Посилання на норму КЗпП   не робимо;

— у графі 4 — документ, що став підставою для внесення запису (наказ, розпорядження та ін.), його дату і номер.

Виплата заробітної плати померлого працівника

Заробітна плата померлого працівника нараховується за фактично відпрацьований час.

Згідно зі ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, здійснюється в день звільнення, а якщо працівник не працював цього дня, то вказані суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Кому виплачуємо

Відповідно до ст. 1227 ЦКУ сума заробітної плати, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім’ї.

У ч. 6 ст. 83 КЗпП зазначено, що у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

У більшості випадків судова практика вважає, що зарплату, у тому числі грошову компенсацію, перелічену више, члени сім’ї померлого можуть одержати відразу після відкриття спадщини (в день смерті, або в день, з якого особа оголошується померлою), а спадкоємці (не члени сім’ї) — у строк, установлений для прийняття спадщини, тобто через шість місяців із дати смерті.

Якщо ніхто з родичів померлого до підприємства не звернеться, заробітна плата включається до складу спадщини. Тобто отримати її зможуть лише спадкоємці на підставі свідоцтва про спадщину.

Висновки

Відповідно до ст. 119 КЗпП за працівниками, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, та загинули під час проходження військової служби, зберігається місце роботи, посада і виплачується середній заробіток до дня оголошення судом їх померлими.

Тобто роботодавець зобов’язаний працівникові, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, до дня оголошення судом його померлим зберігати місце роботи, посаду і виплачувати середній заробіток.

Враховуючи вказане, цілком закономірно може виникнути ситуація, коли сумну звістку роботодавець отримує значно пізніше дати смерті працівника, внаслідок чого буде продовжувати нарахування працівникові середнього заробітку до моменту, коли фактично дізнається про це.

Що ж робити в даній ситуації? Відповідь на вказане питання може міститись у локальних нормативно-правових актах підприємства (наприклад, колективному договорі), положення якого можуть передбачати як проведення коригування зарплати працівника, що помер, на невідпрацьовані дні, так і заборону на такі дії.

В іншому випадку керуємось вимогами ст.ст. 127, 132 КЗпП. Тобто якщо про смерть працівника стало відомо:

Не пізніше за один місяць з дня виплати неправильно обчисленої суми — видаємо наказ (розпорядження) про утримання із зарплати працівника, що помер, надміру виплачених сум (п. 1 ч. 2 ст. 127 КЗпП);

Джерело: LIGA ZAKON