Правові ризики співпраці з контрагентом із Росії

Із початком війни співпраця з будь-якою компанією, що пов’язана з рф, не лише
негативно впливає на репутацію, а й стала ризиковою з точки зору правових наслідків. У
статті розповімо про те, які наслідки несе співпраця з компаніями, пов’язаними з
рф.

Заборони та обмеження

* Окрім тих, які проживають на території України на законних підставах.

Також 01.04.2022 депутати схвалили проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про
основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» щодо уточнення окремих положень (далі ― законопроєкт № 7169). Він ще чекає на підпис Президента України і після підписання має стати Законом № 2176.

Закон № 2176 вносить важливі зміни до Закону № 2116. Після того, як він набере чинності:

• розшириться зміст терміна «резиденти», а саме, збільшиться коло осіб, у яких можуть примусово вилучити об’єкти права власності — до них додатково потраплять фізособи;
• до резидентів можуть прирівнювати фізичних або юридичних осіб (незалежно від
  громадянства, провадження основної діяльності тощо), які постійно перебувають за
  межами України або на тимчасово окупованій території України та публічно заперечують
  чи підтримують збройну агресію рф проти України, встановлення та утвердження
  тимчасової окупації частини території України та які не зупинили чи не припинили
  провадження своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території рф у
  період дії воєнного стану в Україні.

З огляду на ці заборони та обмеження у законний спосіб працювати з контрагентами, тобто
громадянами або юрособами з рф, на сьогодні взагалі неможливо. Заборонено імпортувати їхні
товари в Україну.

Співпраця з українськими контрагентами, які мають російське коріння.

Співпрацювати з українськими юрособами, бенефіціарами, членами або учасниками яких є рф, її громадяни або юрособи, також практично неможливо.

Певна шпаринка для співпраці залишається лише для тих українських юросіб, у яких громадяни та/або юрособи з рф володіють часткою (акціями) у статутному капіталі менше ніж 10% (ч. 1 п. 1 Постанови № 187).

Тож коли укладаєте договори з контрагентами, зважайте на те, хто є їх учасниками
(акціонерами). Якщо такими учасниками (акціонерами) є громадяни або юрособи з рф, така
співпраця можлива, лише якщо їхня частка (акції) у статутному капіталі менша ніж 10%.
Зверніть увагу, йдеться саме про володіння часткою або акціями в статутному капіталі
української юрособи на рівні менше ніж 10%.

Коли ж йдеться про бенефіціарне володіння юрособою, тобто коли суб’єкти рф прямо не володіють частками (акціями) у статутному капіталі української юрособи, але при цьому є КБВ, співпрацювати з такою українською компанією заборонено.

Можлива ситуація, коли частка одного суб’єкта рф у статутному капіталі юрособи менша ніж
10%, але КБВ такої юрособи є інший суб’єкт рф. Із таким українським контрагентом працювати
також заборонено. Адже Постанова № 187 забороняє виконувати зобов’язання на користь таких контрагентів.

Співпрацювати з такими контрагентами ризиковано ще й тому, що Постанова № 187 визначає
нікчемними правочини, що порушують передбачені в ній заборони.

Нікчемні правочини є недійсними в силу закону. Тому не потрібно додатково визначати такі
правочини недійсними через суд. Якщо правочин недійсний, він не створює жодних юридичних наслідків. Навіть якщо ви уклали договір постачання товару і він реально виконаний, тобто товар поставили й оплатили (так, є інформація, що деякі банки пропускають такі платежі), є ризик того, що переданий товар не вважатимуть переданим на умовах поставки, а сплачені гроші не вважатимуть сплаченими за товар. Принаймні ці обставини матимуть податкові наслідки. Товар можуть визнати таким, що його передали безоплатно, а кошти — такими, що їх перерахували як безповоротну фінансову допомогу.

Співпраця з контрагентами з рб.

Білорусь офіційно не визнали країною-агресором, тому взаємодія з контрагентами з рб менш
обмежена законодавчо. Наразі обмеження стосуються лише здійснення платежів. Тобто
резиденти рб:

• які мають рахунки в українських банках, та українські юрособи, КБВ яких є резиденти РБ,
  сплачувати свої грошові зобов’язання з цих рахунків не зможуть;
• не можуть розрахуватися валютою з-за кордону, оскільки НБУ заборонив банкам
  проводити валютні операції, учасниками яких є юридичні або фізичні особи, які мають
  місцезнаходження (або зареєстровані чи постійно проживають) в рб. Українські суб’єкти
  господарювання також не можуть розрахуватися валютою з резидентами рб.

Тож формально немає заборони укладати договори з резидентами рб чи українськими
юрособами, КБВ яких є резиденти рб. Але фактично доцільність таких договорів на сьогодні
дуже сумнівна, оскільки розраховуватися за такими договорами неможливо.

Джерело: dzakupivli